Кожного року у другий четвер жовтня громадськість відзначає Всесвітній день захисту зору. Він покликаний привернути увагу урядів всіх країн до проблем збереження зору і забезпечити доступ до медичних послуг всім , хто має в цьому потребу.

Зір – одна з фізіологічних функцій сенсорної системи , за допомогою якої людина отримує 80-90% інформації про навколишній світ . Ця інформація необхідна не лише для повноцінного існування та орієнтування людини , але й для естетичного сприйняття світу.

Причинами порушення зору є:

Нескоректовані аномалії рефракції – короткозорість, далекозорість або астигматизм;

Катаракта;

Глаукома;

Травми;

Цукровий діабет;

Вікова патологія сітківки та зорового нерву;

Наслідки запальних захворювань рогівки.

Майже третина сліпих та слабкозорих спостерігається серед інвалідів з патологією очного  дна.Це пов’язано із зростанням в Україні поширеності судинних захворювань , цукрового діабету, що призводить до тяжких змін сітківки ( вікова дегенерація сітківки, діабетична ретинопатія тощо).

За останні роки збільшилася кількість порушень зору внаслідок розвитку короткозорості, стигматизму тощо. Так, серед дитячого населення поширеність короткозорості складає 30% серед усіх захворювань очей, серед дорослого – 12%. Користування електронними пристроями, недотримання зорової гігієни, недостатній рівень обізнаності населення щодо профілактики розвитку короткозорості – основні причини такої ситуації.

Короткозорість, далекозорість, астигматизм – три хвороби органів зору, які мають однакову природу. В одному випадку людина добре бачить далекі предмети, в  іншому випадку навпаки, близькі. Але й короткозорість, і далекозорість, і астигматизм є порушеннями нормальної рефракції, тобто здатність ока до переломлення світла. Короткозорістю, або міопією, страждає кожна третя людина на Землі.

Короткозорість, як правило, супроводжується лише погіршенням гостроти зору вдалину. При короткозорості більш високих ступенів підвищується ризик виникнення ряду важких ускладнень. Наприклад, частота виникнення відшарування сітківки при короткозорості.

У короткозорих людей частот бувають головні болі. Вони відчувають підвищену зорову стомлюваність при управлінні автомобілем або під час спортивних ігор. Щоб уникнути прогресування короткозорості необхідно дотримання заходів профілактики. До них відносяться: ЛФК ( лікувальна фізкультура), спрямована на збереження правильної постави, гімнастика для очей, раціональне харчування. Не варто ризикувати зором і читати лежачи, в транспорті, а також при слабкому освітленні.

Не використовуйте лампи денного світла при тривалому зоровому навантаженні. Освітлення робочого місця переважно природнім світлом або лампи 100 Вт. Чергуйте зорову роботу з відпочинком для очей кожні півгодини, для дітей перерви повинні бути через 15 хвилин. Під час перерви корисно робити гімнастику для очей: концентрація погляду на точці вдалині, стеження за рухомими предметами руху очей вправо-вліво, вгору в низ. Раціон повинен бути багатий овочами та фруктами, насиченим червоним, фіолетовим, оранжевим забарвленням. Корисним для зору шпинат, селера, капуста броколі, петрушка і кріп-овочі та зелень, багаті зеленим пігментом.

Причиною захворювання глаукомою є підвищення внутрішньо очного тиску, котре, якщо його не лікувати, нерідко призводить до сліпоти. Щорічно глаукома уражає очі однієї з тисячі осіб у віці старше 40 років. Загальна кількість людей, яка страждає від цього захворювання, у віковій категорії 40-45 років становить 1%. Проте глаукома може виникнути і у значно молодшому віці. Незважаючи на прогрес у методах лікування, глаукома залишається однією з головних причин зниження зору і невиліковної сліпоти. Сліпота в наслідок глаукоми невиліковна. Однак своєчасна діагностика та адекватне лікування з регулярним контролем вимагають зберегти зорові функції.

Катарактою називають помутніння кришталика, що зустрічається, як правило, у пацієнтів у літньому віці ( вікова катаракта ). Але вона може бути також і вродженою. Від катаракти у світі страждають майже 17 млн людей, в основному віком від 60 років. Медики б’ють тривогу: якщо раніше віковим порогом катаракти вважали 60-річний вік, то зараз він знизився до 40 років.

Діабетична ретинопатія – захворювання сітківки ока не запального характеру, яке виникає при цукровому діабеті та є його серйозним ускладненням. При розвитку діабетичної ретинопатії, а це приблизно 5-7 років, захворювання вражається капілярна мережа. Через дефіцит кисню розвивається новостворені судини, які кровоточать і провокують утворення рубців, саме вони натягують сітківку та викликає її відшарування.

Симптоми діабетичної ретинопатії:

    • затуманення або спотворення зору, труднощі при читанні.
    • Плавання об’єктів в полі зору.
    • часткова   або повна втрата зору, або тінь ( вуаль) уздовж полі зору.

Діабетична ретинопатія може безсимптомний перебіг дуже довгий час, поки не почнеться розлад зорових функцій. Тому хворим на цукровий діабет необхідно систематично відвідувати лікаря – офтальмолога ( 2-4 рази на рік ) ,  з метою відповідного офтальмологічного обстеження очного дна. Лікування діабетичної ретинопатії: лазерне і хірургічне.

Порушення і навіть втрата зору можуть виникнути через травми ока, які зустрічаються у побуті досить часто. При будь яких травмах очей завжди необхідно звертатися до лікаря. Навіть при дуже незначних ушкодженнях рогової оболонки до подряпин можуть потрапити бактерії, а оскільки в ній немає кровоносних судин, то й захисних речовин у ній менше. Запалення рогової оболонки може викликати виразку, здатну призвести до помутніння чи рубцеподібного скривлення рогівки, і навіть призвести до втрати зору.

Травми очей спостерігаються переважно в осіб найбільш працездатного віку ( 84,6 % – у 20-30 років ) і часто призводять до обмеження або цілковитої втрати працездатності. За характером ушкодження виділяють механічні пошкодження ( контузія, непроникні, проникні та наскрізні поранення ), опіки ( хімічні, термічні, термохімічні, променеві ). Пошкодження очей у дітей можуть мати характер проникаючих і непроникаючих поранень гострими предметами тупих травм та опіків. До 70 % поранень і опіків, а також до 85 % тупих травм спостерігаються у небезпечних ситуаціях та нещасних випадків не можна залишати дітей без нагляду і нагляду і з самого раннього віку їх слід навчати правилам безпечної поведінки, пояснюючи як берегти свої оченята! Також є важливою освітня робота з батьками та вчителями, щодо організації дозвілля дітей ( залучення їх до спортивних секцій,

різноманітних гуртків ), контролю за їх іграми, правильне зберігання хімічно-активних та вибухонебезпечних речовин, дотримання правил техніки безпеки на уроках праці.

Для профілактики очного травматизму у дорослих, як на виробництві так і в домашніх умовах, можна порадити чітко дотримуватись правил техніки безпеки під час роботи з електроінструментом, верстатами, станками, одягати захисні окуляри!.

       Бережіть свій зір!