Це мутація в шкірі з більш агресивним потенціалом росту і відсутністю загальних структурних обмежень у зв’язку з численними факторами, включаючи пошкодження від сонця, сімейна історія (генетика), вплив певних хімічних речовин і продуктів харчування.

Злоякісні пухлини шкіри займають друге місце в структурі онкологічної захворюваності. За даними національного канцер-реєстру України щороку реєструється понад 20 тисяч нових випадків захворювання на рак шкіри.

ФАКТОРИ РИЗИКУ:

– Шкідлива дія УФ-випромінювання.
– Шкідливі хімічні продукти та продукти харчування (миш’як, гончарне скло, хімічні засоби для чищення, азбест; скловолокно, хіміотерапія; куріння).
– Блакитні очі (тип 1, 2, шкіра Фітцпатріка).
– Сімейний анамнез на рак шкіри та меланому.
– Експозиція на робочому місці (сонце або хімічні речовини).
– Імунодефіцит.
– Трансплантація органів.
– Ревматоїдний артрит.

ПЕРЕДРАКОВИЙ СТАН – це стан невпорядкованої морфології клітин, який пов’язаний з підвищеним ризиком розвитку раку.

До таких станів, як правило, відносять дисплазію або доброякісну неоплазію.

Передракові захворювання шкіри розвиваються внаслідок впливу (часто комплексного) різних чинників: фізичних (інсоляція, радіація); хімічних (виробничі канцерогенні речовини); вірусні (папіломавірус та ін.); генетичні (обтяжена спадковість); імунних (імунодефіцитні стани) тощо.

І. ОБЛІГАТНІ ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ – ЦЕ НОВОУТВОРЕННЯ ШКІРИ, ЯКІ ЗАВЖДИ НАБУВАЮТЬ ЗЛОЯКІСНОГО ПЕРЕБІГУ: Хвороба Боуена, еритроплазія Кейра, хвороба Педжета, інтраепідермальна епітеліома Ядассона, пізній променевий дерматит, пігментна ксеродерма, хейліт Манганотті, бородавчатий передрак губи, сандалові опіки кінцівок.

ІІ. ФАКУЛЬТАТИВНІ ПЕРЕДРАКОВІ СТАНИ – ЦЕ ХВОРОБИ ШКІРИ, З ЯКИХ ЗА УМОВИ СВОЄЧАСНОГО ЛІКУВАННЯ НОВОУТВОРЕННЯ ШКІРИ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМ ПЕРЕБІГОМ РОЗИВАЄТСЬЯ РІДКО: Веруциформна епідермодисплазія, актинічний кератоз, шкірний ріг, кератоакантома, карциноїдний папіломатоз Готтрона, гігантська кондилома Бушко-Левенштейна, лейкоплакія, обмежений передраковий гіперкератоз червоної облямівки губ.

ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ШКІРИ:

рак шкіри за гістологічною будовою розрізняють дві основні форми рака шкіри: базальноклітинний рак (базаліома) та плоскоклітинний рак.

А. БАЗАЛІОМА

Базаліома складає до 70% всіх ракових пухлин шкіри і локалізується переважно на шкірі обличчя. Базаліома шкіри – невеличкий вузлик або бляшка жовтого або сіро-рожевого кольору (шкіра матова або перламутрова). З часом в центрі пухлини виникає западання, досить часто з’являються телеангіоектазії, осередки депігментації; потім відбувається укривання виразками шкіри й розпад пухлини. Дно виразки має вигляд лійки і покрите сірого кольору струпом, краї у вигляді валика. У запущених випадках зона деструкції займає великі ділянки.
Перебіг базаліом: тривалий, торпідний. Пухлина не дає метастазів. Місцево-деструктивний ріст – в розповсюдженій стадії або під час рецидиву характеризується руйнуванням підлеглих хрящів, кісток, проростанням у сусідні порожнини (порожнину носа, рота, руйнування хрящів вушної раковини).

Б. ПЛОСКОКЛІТИННИЙ РАК

Плоскоклітинний рак (епідермоїдний рак, спіналіома) – злоякісна епітеліальна пухлина, здатна давати метастази, складається з атипових клітин, що нагадують елементи шипуватого шару епітелію. Переважна локалізація – шкіра обличчя, спинка носа, вилицева дуга, вушні раковини.
Фактори, що спричиняють розвиток: інсоляція, тривалий контакт із хімічними канцерогенами, термічні опіки, радіоактивне опромінення. Патологічна анатомія: мікроскопічно – з ороговінням і без ороговіння. Плоскоклітинний рак без ороговіння – менш диференційований. Шляхи метастазування: переважно лімфогенним шляхом.

Ступінь злоякісності пухлини:

  •  Диференційований рак (виражена кератинізація та “перлини”);
  •  Малодиференційований рак (слабко виражена кератинізація);
  •  Недиференційований рак (без ознак кератинізації).

СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ РАКУ ШКІРИ

Вибір способу лікування визначається стадією процесу, його локалізацією та проводиться із застосуванням променевого, хірургічного, хіміотерапевтичного методів:

  •  променеві методи (основні методи при лікуванні злоякісних пухлин обличчя, на стадіях т1, т2 променеве лікування проводиться у вигляді близькофокусної рентгенотерапії, на стадії т3 застосовується комбіноване лікування);
  •  хірургічні втручання;
  •  електроексцизія, лазерна ексцизія, кріодеструкція;
  •  при метастазуванні – виконується відповідна лімфаденектомія;
  •  хіміотерапія раку шкіри (локальна хіміотерапія – у вигляді мазей (преднізолонової 5%, фторурацилової 5%, проспідінової 30% або 50%),системна хіміотерапія – шляхом уведення цитостатиків (блеоміцин, проспідін в/м, метотрексат в/м, комплексні сполуки платини в/в).

ПЕРШОЧЕРГОВІ ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ:

1. Захистіть себе від ультрафіолету.
2. Зверніться до лікаря, якщо помітили на шкірі обличчя, шиї або руках: червону пляму; розростання рожевого кольору з кірками у центрі; блискучий вузол перламутрового кольору; відкриту виразку або ерозію, яка не заживає протягом 4-ох тижнів; ділянку з блискучою поверхнею та нечіткими контурами.
Профілактика раку шкіри полягає в своєчасній діагностиці та активному лікуванні передракових уражень шкіри, поширенні серед населення знань про небезпечні наслідки впливу надлишкового сонячного опромінення та про способи фотозахисту, а також про клінічні ознаки хвороби.
Пухлини шкіри відносять до візуальних форм, що дозволяє у більшості хворих діагностувати цю патологію на початкових стадіях розвитку та виявляти її під час онкопрофоглядів.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ

Перш за все, лікарі проволять дерматоскопію – безболісне цифрове обстеження шкірного утворення через оптичне збільшення.

У випадку сумнівних зовнішніх ознак роблять біопсію (мінімальне висічення пухлини) та клінічне або гістологічне дослідження.

При наявності доказів пухлинного процесу призначаються обов’язкові (рентгенографія легень, УЗД черевної порожнин) або додаткові (комп’ютерна томографія, магніторезонансна томографія, радіоізотопне дослідження тощо) методи обстеження.

Для подальшого планування лікування роблять лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, визначення групи крові тощо).