1 ЖОВТНЯ, 9:00
ЗУПИНИСЬ!
ВШАНУЙ ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ ЗАГИБЛИХ ГЕРОЇВ!
ЧОМУ ПАМ’ЯТУВАННЯ ВАЖЛИВЕ
Сучасна культура памʼяті в Україні стала глибоко персональною.
Якщо раніше ми вшановували покоління минулих визвольних змагань, то сьогодні памʼятаємо тих, хто ще вчора був поруч.
Відстань між «історією» та «сучасністю» зникла.
І важливо зробити все, аби з часом історії наших героїв не віддалилися знову.
В Україні формується сильний суспільний запит на культуру памʼяті. Війна торкнулася кожної родини й громади, і тому потреба у спільних практиках вшанування стає частиною нашого щоденного життя. Пам’ять стала ближчою, а отже – більш вимогливою.
Ми втратили тисячі захисників і захисниць. Та за цими цифрами стоять конкретні імена,
обличчя й цілі життєві історії, які потребують збереження, а не сухо статистики. Щоб разом з
людиною не зникли її цінності і орієнтири, які вона несла по життю.
ПАМ’ЯТЬ ЯК ЧАСТИНА ПОЛЕННОГО ЖИТТЯ
Це три рівні:
- Особистий рівень – кожен із нас має жити так, щоб бути гідним подвигу Героїв. Це про розвиток, відповідальність, дієвість та відданість. “Ти або у війську, або для війська”.
- Громадський рівень – поширювати памʼять про близьких тобі людей, розвивати громаду та памʼятування на і рівні, брати участь у спільних ініціативах, виховувати свідому молодь.
- Національний рівень – державні політики та рішення, збереження та розбудова держави.
Це офіційні дні памʼяті, загальнонаціональна хвилина мовчання, церемонії вшанування, меморіали, музеї, символи, шкільні програми та культурні проекти, які передають досвід боротьби наступним поколінням.
Загальнонаціональна хвилина мовчання о 9:00 – перший крок до памʼяті в дії. Тут обʼєдналися усі рівні памʼятування. Бо це час не лише для саморефлексії та вдячності, а й час, коли уся країна відчуває єдність.
